Якось ми з мамою та братом вирушили до бабці на село.Був веселий літній день,тож ми вирішили поїхати на озеро,яке в селі жартівливо називають "Байкал".З собою прихопили бабусине щеня.Воно ще маленьке,тому не має імені.Яке ж воно кумедне!
Приємна чорна шерсть на спинці та така ж приємна уже біла на животику.чорні-чорні очі зливалися з кольором шерсті на голові,через яку,між-іншим зовсім не було видно вушок малого!
Отже ми приїхали на озеро і переділися. Щеня теж хотіло купатися,але ми йому не дозволяли ,адже воно ще маленьке і може втонути.Першим у воду спробував зайти мій брат..Але щеня кинулось за ним...І так по черзі-хтось стримує щеня, а хтось - безуспішно намагається зайти в воду...
Раптом з заходу насунула чорна хмара.Почався страшний дощ,стіна з капель була непроглядною.Але ж ми так намагалися не замочити щеня!Мама швиденько завела нас під дерево.А щеня на знак протесту проти нашого надмірного за ним догляду вибігло під дощ і стало гордо походжати під цим ливнем. Брат вибіг з нашої криївки і взявся затягувати щеня назад.Та не тут це було! Собачка взялася гратися з ним!Тільки Володя нахилиться,щоб підібрати малого,як той вискакує хлопчаку на спину і дражнить його.Це так кумедно виглядало зі сторони!Потім собачка взялася бігати навколо брата.І ось Він вирішив схитрувати!Перестав звертати увагу на щеня,розвернувся,і пішов назад в криївку.Та раптом щеня перегородило дорогу брату І стало на задні лапки, демонструючи, що хоче гратися!Та,через те,що воно ще маленьке,впало на попку,причому прямо в велику калюжу!
Коли дощ припинився,ми вирушили до дому.Раптом я помітила,що щеня дуже труситься,і ми закутали його рушником.Але,оскільки воно все було в багнюці,то,коли ми його витягнули, побачили,що він повністю чорний,як вуглинка..Отак до нього і причепилася ця кличка-Вуглик!
Удачи в рендоме!Замечательная история!
ВідповістиВидалити